medjugorje.com.ua

ЧАСОПИС „СВІТЛО МАРІЇ“

За допомогою часопису “Світло Марії” ми єднаємося з молитовними групами у східних країнах. Разом з нами моляться наші братия і сестри в Росії і в Україні, в Литві, Латвії, Молдавії і Білорусі, в Казахстані і Таджикистані, Румунії, Пакистані, США, Індії, Німеччині, Австрії, Словаччині і Чехії...

Часопис выходить щомісяця з грудня 2004 року, після 25-го числа кожного місяця, коли Богородиця дає Послання. Газета розсилається через Інтернет російською, словацькою, українською, английською, німецькою, литовською і латиською мовами.

Щодня пряма трансляція вечірньої молитовної програми з церкви св. Якова (Меджугор'є). Початок 17-00 середн. європ. часу (18-00 за київським часом). Для перегляду натисніть сюди:

Перегляд

і введіть логін та пароль

Логін Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Пароль mir

Кількість розданих св. Причасть 83.000
Кількість священиків у концелебрації 1452 ( 46 за день у середньому).

Моє життя до приходу в Католицьку Церкву не було безхмарним. Бога я не знав дуже довго. Моя рідня зо боку батька була вихована в комуністичному дусі. Бабуся і дідусь в минулому були партійними, ветеранами праці. Можна собі уявити, які я мав можливості для пізнання Бога…

Сам я з маленького містечка Ілінці Вінницької області. В той час там було дві Православні церкви Московського Патріархату, в одній з них мене хрестили, не через християнські почуття, а тому що так було модно, так робили всі. Сама згадка про Бога в моїй родині викликала скандал. Лише в присутності мами можна було поговорити про Бога, бо її батьки і бабця були віруючими, хоча до Церкви не ходили, мабуть, боялися наслідків.

У сім років я пішов до школи, а десь у дев'ятому класі вперше побував на Святій Месі, куди запросила католичка, подруга матері. Це трапилося як раз під час відкриття в нашому місті католицького храму. Приїхало багато священиків, гості з Італії, все було досить цікаво і незвично. Я не міг зрозуміти, як в цьому приміщенні може бути храм: адже це був колишній магазин, дім без опалення, з брудними стінами та стелею, з поганим освітленням. Попервах все для мене було зовсім незрозумілим. Я ще кілька разів прийшов на месу, потім мені запропонували відвідувати катехизацію. Цікаво, що моя рідня з боку батька тоді навіть не дуже заперечувала. Вони, звичайно, пускали в мій бік шпильки, але, думаю, їм насправді було цікаво, коли мені це набридне. Я вивчав катехизм, потім кинув, довший час не з'являвся в костелі, але через півтора роки Господь у якийсь неймовірний спосіб змінив моє життя – я почав регулярно ходити на месу.

З Різдвом Христовим !
Від щирого серця вітаємо всіх зі світлим св"ятом Різдва Христового.
Нехай усвідомлення приходу в світ нашого Спасителя наповнить всіх Вас радістю,надією,миром і спокоєм !
Хай новонароджений Ісусик дарує Вам багато щастя,віри і безмежної любові на протязі всього Нового 2012 Року !
Христос Рождається!
Славімо Його !

Слава Ісусу Христу!

Дякую Господові і Матінці Божій, що просвітила мій розум і в сьогоднішній день – середу, я вирішила не тільки постити на хлібі та воді, але й відмовилася від Інтернету, тому маючи багато вільного часу, хочу дати моє свідчення, надіюся – воно буде корисним для багатьох людей, які будуть його читати.

Вервиця.

Ще в дитинстві, живучи у бабці в селі, ми з сестрою не могли зрозуміти - як це так, що наша бабця перестала вечорами приділяти нам час, а завжди ходить з вервицею у руках і молиться. Пройшло багато років, я потрапила у автомобільну аварію, була в дуже важкому стані, моя мама передала сестрі вервицю і як вміла так і показала як молитися на ній. Сестра ставала на коліна біля мого ліжка, на якому я лежала в високій температурі, і ми молилися разом. З цього часу пройшло багато років, я стала ходити знову, хоч і не дуже добре, час-від-часу брала вервицю в руки, коли не могла довго заснути.

Одного разу  я була в сильному стані «шкодування себе», і тоді я закричала до Господа: «Хіба ти не бачиш, як мені погано, чому Ти нічого не робиш?». В цю ніч мені приснився голос Ісуса, який мені сказав: «Ти хочеш змін на краще, а сама навіть образа не маєш над ліжком…».

У попередньому жовтневому посланні Пресвята Богородиця говорила нам, що не бачить радості в наших серцях і що хоче привести нас до правдивої радості воскреслого Ісуса. У посланні цього місяця на початку адвенту знову говорить нам про своє прагнення дарувати нам надію та радість. Для цього мусимо йти, ступати до мети. У цьому поступі дізнаємось, що дорога наша не завжди легка і пряма. На ній трапляються пастки, спокуси та принади, які хочуть збити нас з пуття. Ми можемо зазнати і упадків, які притиснуть нас до землі. Такі перешкоди можуть знеохотити нас вставати і йти далі. Мета нашої дороги - наблизитися до Ісуса і жити з Ним. Діва Марія обіцяє нам Свою присутність і Свій провід: «…хочу вести вас до часу благодаті…».

У своїх попередніх посланнях Пречиста Діва неодноразово говорила нам про час благодаті. В наш час Бог через явління Діви Марії, які тривають вже більше тридцяти років, дарує нам Свою милість і близькість. Богородиця не хоче, щоб ми були похмурі, щоб не змарнували цього подарованого часу благодаті. Як мати, Вона хоче, щоб ми йшли ногами по землі, а серцем жили у Небі.

Ви ніколи не замислювались над тим, як би це було - жити в раю? Жити з Богом і безперервно відчувати справжню любов, радість і щастя? Як в раю виглядали б наші відносини з чоловіком, дружиною, дітьми, родичами, взагалі з усіма людьми? Як би виглядала природа навколо нас?

Коли заглянемо до свого серця і щиро дамо собі відповідь на ці запитання, то з’ясуємо, що рай це саме те, чого ми таємно прагнемо. Але навіщо говорити про рай, коли середовище, в якому живемо, часто виглядає цілком протилежно. А взагалі, чи можливо звичайній людині відчути рай тут, на землі?

Ми знаємо, що через гріх наших прародичів, які жили в раю з Богом в досконалій єдності, любові і радості, у їхньому житті наступило розділення. Через гріх був порушений зв’язок між Богом і людиною, відносини між чоловіком і жінкою, відносини між людиною і творінням. Була порушена єдність між розумом і бажаннями та між душею і тілом кожної людини. Це розділення ми відчуваємо щодня. Гріх віддаляє нас від Бога і від усього, що Він для нас створив. Гріхом – навіть і незначним – порушуються взаємини між чоловіком і жінкою, відносини в сім’ях, між друзями… Гріх не дозволяє нам бачити себе і інших як дар, як образ Божий, створений в любові і для любові.

Мене звуть Наташа. Я народилася в Москві,    виросла в Україні, навчалася в Санкт-Петербурзькому університеті кіно і телебачення за спеціальністю – кінорежисер. Коли вперше їхала до Меджугор’я (рівно три роки тому), то не знала, для чого я туди їду. Усе своє життя я постійно кудись мандрувала, і за свої 25 років змінила 25 місць   проживання.  Шість років тому моя мама захворіла на рак. На останній стадії   хвороби вона відвідала Меджугор’є. До того часто бувала на Кавказі з гуманітарною        допомогою для тих, проти кого воювала наша держава. Мама писала чудові вірші, виховувала чотирьох дітей, і при цьому    допомагала біженцям. Я не могла цього     збагнути. Як і того, що моя мама поїхала на якусь гору в Герцеговині, де об’являється Діва Марія. Її тихим свідченням стало світло, яке випромінювалося на всіх, хто зустрічав її після повернення звідти. Я плакала і питала її: «Чому? Чому це з тобою сталося?» А вона          усміхалася і відповідала: «Не чому, а для чого». Її внутрішня переміна була помітна усім. Але за дев’ять місяців моєї мами не стало.

Пресвята Богородиця під час Своїх об’явлень візіонерам називає себе Царицею миру. В багатьох своїх посланнях Вона говорить про мир і закликає нас до миру і радості. І у посланні в річницю Своїх об’явлень 25 червня 2010 року Діва Марія каже нам: «З радістю всіх вас закликаю: радісно живіть моїми посланнями, бо лише так, дітки, зможете бути  ближче до Мого Сина. Хочу всіх вас вести лише до Нього, бо в Ньому знайдете справжній мир і радість  вашого серця.»  «Діти, моліться, щоб молитва стала для вас життям. Так відкриєте у своєму житті мир і     радість, які Бог дає тим, чиї серця відкриті для Його любові». (25.08.2007) «Дітки, ви вибрані, щоб свідчити мир і радість. Якщо нема миру, моліться… молитва творить чудеса в людських серцях і у            світі.» (25.10.2001) «Дітоньки, коли ви перебуваєте у Божій святості, тоді Бог з вами, дає вам мир і радість,   котрі приходять від Нього тільки  через молитву» (25.05.1997)